Державні закупівлі. Тендери.
Головна   Про нас   Держзакупівлі   Тендери   Контакти
  Надіслати нам листа
Про нас
Портал tender.mk.ua створено з метою сприяння прозорості ринку держзамовлень і підвищення ефективності використання державних коштів, забезпечення рівних конкурентних умов для участі вітчизняного...

Докладніше

Послуги
Консалтингові послуги при проведенні і/або участі у державних закупівлях:
 
Надання  консультацій щодо:
- термінової публікаціїї оглошень про заплановані закупівлі, акцепту та результатів проведення торгів- 
- внесення змін в оголошення про здійснення державних закупівель, акцепт, оголошення про результати торгу
- консультації з вибору та обгрунтування оптимальної процедури закупівель
- супроводження торгів
- організація роботи комітету з конкурсних торгів, підготовка усіх документів

 
Інформаційно-консультаційні при здійсненні державних закупівель:
 
- участь у розробці технічних вимог до товару та вимог до сертифікації продукції
- підготовка та участь у розміщенні звітної інформації з питань державних закупівель на офіційних сайтах
- участь у вирішенні спірних питань щодо торгів
- індивідуальні консультації щодо практичних аспектів організації держзакупівель
- участь у складанні звітних документів
- забезпечення нормативно-правовими документами, які діють у галузі держзакупівель

Аудит:

- процедур торгів
- діяльності комітету з конкурсних торгів замовника
 
Створення та адміністрування власних веб-сайтів замовників торгів
для розміщення річних планів, обовязкових до оприлюднення
 
Контакти:
Київстар:  (098) 632-41-77
МТС:          (099) 492-95-66














 
Держзакупівлі » Коментарі та роз'яснення » Лист-роз'яснення
30.11.2011
Лист-роз'яснення
щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель від 17.11.2011 № 3302-25/14028-08

Лист-роз`яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель від 17.11.2011 № 3302-25/14028-08
 
 
Органи державної влади, органи
влади АР Крим, органи місцевого
самоврядування, інші органи,
установи, організації, підприємства

 
РОЗ’ЯСНЕННЯ
 
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) на численні звернення суб’єктів сфери державних закупівель щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель з урахуванням змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель”, у межах компетенції  повідомляє.

Закон України “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами) (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Щодо планування закупівель та проведення процедур закупівель на наступний рік

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону замовники - розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом.

Поняття “розпорядник державних коштів” визначене у пункті 27 частини першої статті 1 Закону. Визначення “державні кошти” та “підприємства” наведені в пунктах 4 та 21 частини першої статті 1 Закону відповідно.

Виходячи з викладеного замовниками є, зокрема, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно з частиною першою статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме, зокрема взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України. При цьому за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу, визначені у статті 117 Бюджетного кодексу України.

Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, зокрема, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

У разі, якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, згідно зі статтею 41 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до таких вимог: 1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на бюджетні програми, бюджетні призначення щодо яких встановлені законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, за якими повністю зберігаються цільові обмеження; 2) щомісячні бюджетні асигнування загального фонду Державного бюджету України сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених частиною шостою статті 16 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу, а також пунктами 4 і 5 частини другої цієї статті).

У свою чергу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт третій частини п’ятої статті 22 стаття Бюджетного кодексу України ).

При цьому пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, передбачено, що у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов’язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а вищі навчальні заклади та наукові установи також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками. При цьому зведені тимчасові кошториси не складаються. Одержувачі бюджетних коштів складають на зазначений період тимчасові плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками бюджетних коштів, через яких вони одержують такі кошти. Штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. Під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду.

Частиною четвертою статті 11 Закону передбачено, що однією з функцій комітету з конкурсних торгів є планування проведення процедур закупівель.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною  четвертою статті 11 Закону є комітет з конкурсних торгів.

При цьому Законом не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний план державних закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних (державних) коштів).

Водночас ураховуючи, що Закон не містить прямих обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (чи на початку наступного) розпочати процедуру закупівлі за бюджетні кошти за відповідним предметом закупівлі, виходячи з його очікуваної вартості за умови, що в основних умовах договору про закупівлю, в договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в залежності від реального фінансування. При укладанні договору розпоряднику бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов’язань при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань), оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Разом з тим частиною п’ятою статті 40 Закону передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною цієї статті Закону.

Щодо продовження строків дії договорів та зміни ціни за одиницю товару

Відповідно до частини шостої статті 40 Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. При цьому обмеження статті 40 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов‘язань замовника.

Разом з цим необхідно зазначити: по-перше, норма частини шостої статті 40 Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону; по-друге, частину шосту статті 40 Закону можуть застосовувати в своїй діяльності всі розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в установленому Законом порядку; по-третє, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку; по-четверте, 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).

У свою чергу, норма частини шостої статті 40 Закону стосується договорів, укладених за процедурами закупівель попереднім замовником. Таким чином, у разі зміни замовника продовження строку дії такого договору про закупівлю не є можливим (за винятком випадку, коли такому замовнику перейшли в установленому законодавством порядку (правонаступництво) від попереднього замовника права та обов‘язки за укладеним договором про закупівлю).

Відповідно до пункту 2 частини п‘ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення.

При цьому замовник може застосувати зазначену норму протягом дії договору. У разі, якщо предмет договору включає в себе декілька позицій товару, ця норма може застосовуватись щодо окремої позиції товару.

Причому, 10 відсотків відраховується від ціни товару, що була визначена на дату укладення договору про закупівлю, яка зазначається в оголошенні про результати процедури закупівлі. Крім того, замовник відповідно до зазначеної норми може укласти декілька додаткових угод до договору про закупівлю про зміну ціни конкретного товару в межах 10 відсотків ціни, вказаній в первинному договорі про закупівлю.

Разом з тим, укладання додаткових угод до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Щодо здійснення закупівель, визначених частиною 4 статті 2 Закону

На адресу Мінекономрозвитку надходить інформація щодо небажання окремими суб‘єктами природних монополій під час проведення переговорів у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника надавати документальну підтверджену інформацію про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, зокрема документи, що надаються сторонніми установами та організаціями, а також про відмови суб‘єктів природних монополій від укладання договорів про закупівлю відповідно до Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки  від 27.07.2010  № 925.

При цьому зазначаємо, що окремими законами України визначаються особливості здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, які визначені частиною четвертою статті 2 Закону.

Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Пунктом 6 розділу XI “Прикінцеві положення” Закону встановлено Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів, які визначають особливості здійснення закупівель за державні кошти товарів, робіт і послуг, зазначених в абзаці другому частини другої та частині четвертій статті 2 цього Закону.

До прийняття Верховною Радою України відповідних законів закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону.

Статтею 16 Закону визначений обов‘язок замовника вимагати від учасників або учасників попередньої кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників або учасників попередньої кваліфікації про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в документації конкурсних торгів або кваліфікаційній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника (частина третя статті 16 Закону).

Водночас, оскільки законодавством у сфері державних закупівель не встановлено форми (способу) такого підтвердження, замовник може самостійно з дотриманням чинного законодавства визначати спосіб документального підтвердження відповідності учасника вимогам статті 16 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі.

Разом з цим відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

При цьому така конкретизація може бути здійснена з урахуванням нормативних актів, що регулюють особливості укладення договорів у відповідній сфері.

Щодо отримання бюджетної підтримки

У роз‘ясненні Мінекономрозвитку від 30.09.2011 № 3303-25/12551-07 зазначено, що підприємства визначені у пункті 21 частини першої статті 1 Закону, які на підставах, в порядку і в спосіб, визначені бюджетним законодавством, одержують кошти з Державного та/або місцевого бюджету в якості бюджетної підтримки, незалежно від способу такої підтримки, повинні здійснювати закупівлі відповідно до Закону протягом календарного року від дати одержання бюджетної підтримки.

У цьому випадку перебіг строку (календарного року) починається з наступного дня за днем одержання підприємством на свій рахунок першого платежу в рамках надання відповідного виду бюджетної підтримки.

Зазначена норма застосовується підприємством окремо до кожного нового випадку одержання бюджетної підтримки.

При цьому, у разі якщо бюджетна підтримка була отримана підприємством до набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель” від 08.07.2011 № 3681-VI, норми Закону поширюються на таке підприємство протягом календарного року від дати її отримання.

 

Директор департаменту державних
закупівель та державного замовлення                                                    О. В. Аніпко

 
Оголошення
Навчання для членів комітету з конкурсних торгів
 
Організатор:
РТПП Миколаївської області 
 
Семінар:
Курс навчання або підвищення кваліфікації
 
Дата проведення:
Уточнюєтьс
 
Довідки за телефоном:
 
(098) 515 69 44

Заява на участь у семінарі:
 

Корисні посилання





Партнери


 
Copyright © 2008 Тендер
Создание сайта: дизайн студия "Траус"
Головна    |    Про нас    |    Держзакупівлі    |    Тендери    |    Контакти